Де що святкуюсь (новоріччя 3)



Де що= святкуюсь= (новоріччя= 3)

-------------------------------------

------------------------------------

Де що= святкуюсь= (новоріччя= 3)

------------------------------------

-------------------------------------


(новоріччя 3)

Святкування Нового Року за корейськими, японськими звичаями взагалі дуже близько бо мабуть дуже близькі їх культури. На прапорі Японії червоне коло, яке прямо робить заяву тут країна ранкового Сонця. На прапорі Кореї таке саме коло, але поділене знаками «інь» та «ян», тобто протилежності за типом ранку і ночі. Та як же в них взагалі Новий рік, Ялинка, Різдво, Дід Мороз. Зразу же всіх заспокою – там все інакше! В якихось елементах, щось схоже можна і знайти, але однозначно ні яких Дідів Морозів, Санта-Клаосів чи святих Миколаїв там нема. Само собою в них своя культура, своя культура свої герої. Ось елементи такі, які були пов`язані з народженням сонця, з відродженням природи з гілками хвойних дерев, з календарем все це присутнє. Святкування Нового року китайців, корейців, японців, має подвійний характер бо відбиває і рік заснований з одного боку, як у Європі, на сонячному календарі, а з іншого на давньому місячному (о-сёгаццу і соллаль, відповідно, у японській інтерпретації). Не завадить пам`ятати, що якщо Китай – країна «піднебесна», то Корея та Японія – це обидві країни ранішнього сходячого Сонця (хай інь та ян Вас не засмучують), коло і білий фон загальні! За східними розуміннями Новий рік свято підведення підсумків, оцінки результатів, віддачі боргів! Тут наче нічого незвичайного. Як правило, перші три новорічні дні міськи родини відзначають вдома, або якщо таке є, від’їжджають на свою «малу родину», чи то в селі, чи маленькому селищі. Двері мешкань прикрашаються своєрідним «оберегом» — симєкадзарі, який являє собою звиту з соломи мотузку, в яку вплітають кольорові листячка з дерев, дрібні гілочки сосни, ялівцю, китайської сливи, бамбуку та інших вічнозелених рослин, на які у нас є тільки наукові назви... Всі ці обереги та прикраси призначені принести захист від злих сил, щасливе життя без складнощів та турбот. Перші дні по сім`ях готують традиційний суп з рисовою локшиною і запивають солодкою рисовою горілкою саке, мури. У ті святкові хвилини, коли наступає Новий рік (опівночі) обов`язково слід заслухати 108 ударів маленьких дзвоників, бо тільки вони здатні і виженуть 108 порочних людських пристрастей. До Нового року обов`язково треба виконати все, що було почато, але не завершено. Це під сумнів не ставиться, навіть, якщо робота потребує дуже тривалого часу. Тоді у неї є обов`язкові етапи. Всі японці (звичайно же, хто здатні) починають зустріч дня з сходу над Фудзі і тоді цілий рік буде щастити! У кого такої можливості немає, знайде (як наприклад корейці), скалистий беріг над морем, чи над будь-яким водоймищем... Головне побачити червоний диск сонця над водою, як це зображено на білому фоні державного прапору. Символізм в віруваннях народів далекого сходу має дуже глибинні корені. Сама назва країни «Японія» дослівно означає – корені Сонця. А що з ялинкою. Традиції тут дуже і дуже заплутані та йдуть коренями у такі глибини минулого, що важко знайти щось однозначне. Що на японських, що на корейських малюнках і художніх виробах (а вони в їхній культурі займають місце не менше, а може й більше ніж у західних культур) постійно зустрічаються мотиви пов`язані з природою, рослинами з вічнозеленим листям. Вони нагадують то якусь дивну сосну, то хвойні покручені деревця з пучками голок. Саме такі мініатюрні зразки японської червоної та чорної сони, які складають основу багатьох «бонсаїв»... Зверніть увагу на те, що вони, ці кольори і корейського прапору, і символіки сонця, і означення «інь» і «ян»!

А справа та в тому, що в них з далеких часів існував звичай, під час сходу отого червоного новорічного сонечка, яке символічно позначає початок Нового Року (порівняйте з слов`янським змієм Коротуном), відшукати маленьке деревце, яке усупереч суворій природи приліпилося на скелястому відкритому всім вітрам куточку. Треба акуратно звільнити корені цього деревця, перенести до свого дому, і там у свого маленького садочка, або прямо біля віконечка посадити, направляти його прогресом. Любуючись, час од часу, насолоджуючись красою, переможністю життя, спостерігати за гілочками, хвоєю, квіточками та шишками. У відповідності з Цзен-будизмом, рослина і людина, яка взяла на себе турботу за неї, повинні знаходитися у єдиній гармонії, складовою частиною якої і є те, що має назву, чи зветься спогляданням! Таким чином, хоч на сході Різдво, як релігійний обряд і відсутній, та ялинка все одне стала новорічним символом і в Японії і в Кореї. А що ще є цікавого, так це те в їхніх обрядах, так те якщо на подвір`ї ростуть природні ялинки, то їх зв`язують між собою мотузками, прив`язують «щасливі» символи, нотатки і надписи.

Тримайте переклад танки японського поета XII сторіччя Сайгё:

У кожних воріт

Стоять молоді ялинки...

Святкування!

У кожній фанзі свічки...

Весну чекаймо!

Сайгё – хоси

Тобто Новий Рік на далекому сході – це символ початку (першого подиху) наступаючої Весни!

(далі буде)

------------------------------------------------

А. Антів


Сайт продается

Цена: 550$

Обращатся : [email protected]

Интересно